Руся-я піду в далекі гори

Я піду в далекі гори, на широкі полонини1

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви

І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини прилетіти не захоче,

Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви

І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.