《杜克利亚神父编年史》中文翻译:第四十二章
这是1986年出版的由安廷.V. 伊瓦赫纽克(Antin V. Iwachniuk)将克罗地亚语(而现存最早的手抄本是拉丁语写的)翻译成乌克兰语的《杜克利亚神父编年史》(Chronicle of the Priest of Dioclea or Duklja),翻译的也不是很好,我就是对亚昆塔的故事挺感兴趣的。

第四十二章。
XLII.
博丁(Bodin)在继承了王国之后,攻入了泽塔地区(Zeta)并开始压制他的兄弟们。
Потому Бодін, бо був прийняв королівство, увірвавсь у Зету й почав підкоряти своїх братів у перших.
都城巴尔(Bar)的大主教佩塔尔(Pètar),他有着不错的声望,当他看到这些兄弟间发生了冲突与不和,便作为调停人与神职人员和民众一起进行调解;说服了他们并促成了和平。
Тоді Петар, архієпископ барської столиці, людина доброї згадки, як побачив, що між братами є чвари та незгода, став разом з духівнцтвом і народом посередником; намовили їх і вчинили мир між ними.
博丁与兄弟们彼此互相发誓,说他们会和睦相处并维持和平。
І присяглн один одному Бодін і брати, що житимуть миролюбно та мирно.
在那时,布拉尼斯拉夫(Branislav)生有七个儿子,他们的名字是:先是普雷迪赫纳(Predikhna),然后是佩特里斯拉夫(Petrislav),格拉迪赫纳(Gradikhna),特鲁迪斯拉夫(Tvrdislav),德拉吉洛(Drahilo)(德拉吉赫纳(Drahikhna))与格鲁贝沙(Grubeša)。
Тим часом народилось Браніславові сім синів, чнї імена такі: первак Предіхна, Петріслав, Градіхна, Тврдіслав, Драгіло [Драгіхна] та Грубеша.
而博丁国王与妻子巴里城(Bari)的阿尔希里兹(Archiriz)的女儿亚昆塔(Jaquinta)生下了四个儿子,他们的名字是:米哈伊洛(Mihailo),乔治(George),阿尔希里兹(Archiriz)与托马(Toma)。
Король же Бодін з жінкою Яквінтою, дочкою Архіріза з городу Барія, народилися чотирьох синів, чиї імена такі: Міхаля, Георгіє, Архіріз і Тома.
在互相达成和平后,博丁与兄弟们攻入拉什卡地区(Raška),通过战争夺取并占领了这里。
Склавши мир, Бодін з братами наскочив на Рашку та її зайняв війною й заволодів нею.
然后他在这里任命了两位茹潘(Župan):贝尔坎(Belkan)(武坎(Vukan))与马尔克(Marka),这二人向他发誓,他们与他们的儿子会是博丁国王与他的儿子的正式从属。
Там посадив двох жупанів зі свого двору: Белкана (Вукана) та Марка, які йому присягли, що вони та їхні сини будуть законні васалі короля Бодіна та його синів.
然后又夺取了波斯尼亚(Bosnia)并任命斯特凡(Stefan)为那里的公爵。
Опісля захопив Боснію й там поставив князя Стефана.
之后,在吉斯卡尔(Guiscard)去世后,博丁国王取得了在都拉斯(Drač)的法兰克人(Frank)的势力,还有全部的都拉斯地区,都拉斯的整个郊野与都拉斯城。
Потім, після смерти Гіскарда, король Бодін забрав з-під влади франків, які були в Драчі та в усій драчській землі, і посів цілий драчський край і сам город Драч.
后来在与皇帝达成和平后,他还回了这座城市。
Опісля, коли склав мир з царем, повернув йому город.
于此同时,博丁的妻子亚昆塔看到布拉尼斯拉夫的儿子们发展壮大而感到深深的不安。
Тим часом Бодінова жінка Яквінта важко терпіла дивлячись, як Браніславові сини розвиваються та множаться.
她害怕在她丈夫去世后布拉尼斯拉夫或他的儿子会夺取王国。
Боялась бо, щоб після смерти її чоловіка Браніслав або його сини не перейняли королівства.
正因如此,她总是嫉恨他们并寻找着能毁掉布拉尼斯拉夫和他的儿子们的合适时机。
Через те повсякчас їм завидувала та шукала відповідної хвилини, щоб знищити батька й синів.
而当有一天布拉尼斯拉夫与他的兄弟格拉迪斯拉夫(Gradislav)还有儿子普雷迪赫纳很正常地来到斯库台(Skadar)见国王时,亚昆塔见他们独自来到这里,非常高兴,她来到国王身边并开始无耻地煽动他,说他们必须被抓起来并投进囚狱,因为如果他没有这么做,她就肯定没法与他们共存。
Так то одного дня, як Браніслав зі своїм братом Градіславом і сином Предіхною безневинно прибули до короля у город Скадар, Яквінта, бачачи, що вони прийшли самі, зраділа, підійшла до короля та взялась його нахабно намовляти, що їх треба схопити та вкинути до темниці, бо в противному разі, якщо він цього не зробить, вона ніяк не зможе з ними жити.
她对他说:“你知道的,在你死后他们就会夺取这个王国,你的儿子们会被他们任意宰割。”
Говорила йому: "Знаю, що ти смертний і оці переймуть королівство; твої сини живитимуться за їхньою трапезою".
我们为什么要多费口舌呢?
Навіщо витрачати нам слова?
这个女人说服了国王,就像希罗底(Herodias)说服丈夫希律(Herod)那样,于是当他们在晚宴上宴饮时,国王下令将他们抓起来并投入囚狱。
Жінка перемогла короля, як Іродіяна Ірода, і, коли вони сиділи за обідом і гостилися, схвачено їх на королевий наказ і вкинено до темниці.
因为国王不想违抗妻子的意愿,他成为了违背誓言的人,就如同希律成为了滥杀者。
А що король не мав волі опертись жінці, став за столом кривоприсяжником, як Ірод став убійником.
听到这个消息,布拉尼斯拉夫的兄弟与儿子还有侄子等全部的亲属都逃向拉古萨(Ragusa)(杜布罗夫尼克(Dubrovnik)),并带着四百名士兵进入了拉古萨城中。
Почувши про це брати й сини та їхні небожі, зібрали всю рідню та подалися ло Рагузія (Дубровніка) й увійшли в город з чотирма стами чоловік при зброї.
国王在听说他们逃走后,集结了军队来到拉古萨并发动了围攻,试图拿下这座城市。
Коли почув король, що вони повтікали, зібрав військо, прибув, обліг і став його добувати.
布拉尼斯拉夫的兄弟与儿子还有他们的手下披盔戴甲从城中走出来,与博丁国王的军队进行着日复一日的厮杀。
Тоді брати й сини князя Браніслава та їхні супутникн, виходячи з городу озброєні, чинили день за днем різню у війську короля Бодіна.
有一天他们出城并给博丁的军队造成了许多伤亡,科查帕尔(Kočapar)扔出长矛刺死了科扎拉(Kozara),此人深受王后的喜爱。
Одного дня, як вони вийшли й багатьох повбивали та ранили, Кочапар метнув рукою списа і пробив Козара, що його королева дуже любила.
王后在得知这个消息后,她解开了自己的发辫并开始用力打自己的脸,哭着对她的丈夫说:“哦太糟了, 真是场灾难,我的国王,难道你还没有看到你的人是怎样被杀的吗? 他们的亲属在我们手里,但他们依旧没有停止每天攻杀你手下人的行为。难道你没有看到科查帕尔做了什么吗?那你为什么还会允许那些被你关起来的他们的兄弟继续活命呢?”
Коли королева дізналася про це, розпустила коси та стала сильно битись по обличчі, плакати й говорити своєму чоловікові: "Ой лишенько, горе, горе, чи ж не бачиш, королю, як твоїх убивають? Їхні родичі у нас, а вони не перестають щодня ранити й убивати твоїх. Чи ж не бачиш, що заподіяв Кочапар? Для чого дозволяєш, щоб жили їхні брати, яких держиш в оковах? "
国王也非常恼火,他用手抽出佩剑,下令砍掉布拉尼斯拉夫和他的兄弟还有他儿子的脑袋,就在拉古萨城前进行斩首,好让布拉尼斯拉夫的亲属们好好看看;就这样国王不仅背弃了誓言,还犯下了杀人的罪行。
Тоді король розбісився і, висмикнувши меча своєю рукою, велів відрубати голову князеві Браніславові з братом і сином перед городом Рагузієм у приступності його рідні; так то до кривоприсяги прилучилось і вбивство.
主教与修道院院长们赶来请求国王不要杀死他们并与他们和解,当他们看到处决已经执行时便知道为时已晚,感到非常悲痛,纷纷严厉地指责国王听从他妻子的话而杀死了他的堂兄弟。
Єпископи й абати, які були прийшли просити короля, щоб не вбивав їх і щоб їх між собою погодити, бачивши, що вже страчені, вельми засмутились, що спізнились, і стали жорстоко корити та ганити короля, що иослухався голосу своєї жінки та повбивав своїх братів.
国王很快就感到后悔并痛苦地哭了出来;毕竟他们是他的堂兄弟,他郑重地为他们举行了葬礼。
Король відразу покаявся й гірко плакав; а що вони були його браття, дав їх достойно поховати.
主教与修道院院长们将他们的遗体带到拉古萨城附近的洛克鲁姆岛(Lokrum)上的本笃会修道院并隆重地安葬了他们。
Єпископи ж і абати взяли їхні тіла та поховали їх з великою пишнотою в манастирі святого Бенедикта на острові Локрумі, що є перед Рагузієм.
之后布拉尼斯拉夫的兄弟与儿子还有城里的其他人发现有人打算将城献给国王,便准备了船只并乘船前往斯普利特(Split),从那里又驶向阿普利亚(Apulia),然后又来到皇帝的君士坦丁堡(Constantinople)(沙霍罗德(Cárhorod))。
Опісля його брати й сини та інші з городу, довідавшись, що деякі мають намір передати город королеві, приготували кораблі, всі сіли на них і відплили у Спліт; звідтіля відплили в Апулію, а звідти до цвря до Константинополя (Царгороду).
国王占领了拉古萨并建造了一座堡垒。
Король пак зайняв Рагузій і спорудив твердиню.
接着他又回到了斯库台。
Потому вернувся знов у Скадар.
他当了二十六年国王,在第二十二个年头时杀死了他的堂兄弟。
Володів він 26 років, а на 22-ому погубив своїх братів.
在统治了王国二十六年零五个月时,他去世了。
Коли сповнилося 26 років і п'ять місяців його володіння, він умер.
作为国王他被安葬在殉教者圣瑟吉厄斯(Sergius)与巴克斯(Bacchus)修道院。
Поховали його по-королівському в манастирі святих мучеників Сергія й Бака.